Чарльз Пратт був одним із тих підприємців Брукліну XIX століття, яких називали «чарівниками». Він народився в Массачусетсі в 1830 році, у нього було 10 братів і сестер, батько був теслею. Сім’я жила бідно, тому Чарльз хлопчиком пішов працювати, отримавши лише кілька класів початкової освіти. Якраз стільки, щоб навчитися читати, писати та складати цифри. Про одного з найуспішніших підприємців Брукліну та історію становлення його підприємства читайте на brooklyn-name.com.
Перші кроки в бізнесі
У молодості він почав кар’єру в бізнесі з виробництва китового жиру в Бостоні, працюючи в компанії, яка переробляла та продавала паливо, що було основним джерелом освітлення в Америці до громадянської війни. У 1851 році Пратт переїхав до Нью-Йорка, уже в статусі ветерана китового бізнесу. Щоправда, полювали в ті часи на китів дуже енергійно, майже до їх зникнення, що справі не сприяло. Зате почало набирати популярності нове джерело освітлення — гас. Слід зауважити, що цей нафтовий дистилят дійсно був знахідкою.
Не довго думаючи, Пратт перекваліфікувався в нафтовий бізнес, інвестуючи в нові свердловини, відкриті в Західній Пенсільванії. Разом із партнером, він заснував нафтопереробний завод у Грінпойнті, на берегах Іст-Ривер і Ньютаун-Крік. Його нове підприємство було одним із перших сучасних нафтових комплексів свого часу, відкритий у 1867 році.
Нафтопереробний завод, який Пратт назвав «Astral Oil», виробляв кілька нафтопродуктів, але найуспішнішим був газ. Це лампове масло горіло чистіше, не так смерділо й було менш горючим, тобто його вистачало на довше. «Не вибухне!» була одна з крилатих фраз компанії. Гас рекламували по всьому світу, у ході кампанії, яка хвалилася тим, що «святі світильники Тибету наповнені астральним маслом».
Нафтопереробний завод був настільки успішним, що Пратт привернув увагу Джона Д. Рокфеллера зі «Standard Oil». Чоловіки спочатку були запеклими діловими суперниками, а потім вирішили, що їм обом буде краще як партнерам. Відтоді «Astral Oil» стала частиною «Standard Oil» у 1875 році, забезпечивши Пратту й Роджерсу величезні прибутки. Пратт отримав партнерство з Рокфеллером і місце в раді директорів «Standard Oil». А вже через рік Чарльз Пратт став найбагатшою людиною в Брукліні. Він відсвяткував цю подію, побудувавши великий особняк на Клінтон-авеню, а пізніше ще чотири на тій же вулиці, як весільні подарунки для своїх синів. Усі будинки, крім одного, досі стоять. Він також заохочував своїх друзів «Standard Oil» будувати саме в Клінтон Гілл, роблячи його найпрестижнішим районом Брукліну.
Велика пожежа
Та були в діяльності Пратта й не приємні моменти. Наприкінці 1884 року завод Пратта «Astral Oil Works», який знаходився у Вільямсбурзі на Бушвік-Крік загорівся. Тут сталася колосальна пожежа. Про неї дізнались після того, як стався вибух, який потряс будинки в районі та порозбивав вікна в помешканнях на 300 футів уперед. Потім полум’я перекинулось на два резервуари для нафти, кожен із яких містив 2500 барелів «чорного золота», резервуари вибухнули, вогонь поширився далі. У підсумку 22 грудня 1884 року завод «Pratt’s Astral Oil Works» згорів повністю. Поки горіло нафтосховище, вогнеборці врятували жерстяний цех та рафінадний завод. На щастя, як повідомив пізніше Чарльз Пратт, велика частина збитків була застрахована.
Та неймовірне багатство дозволило Пратту віддатися тому, що було дороге для його серця — філантропії. Він був дуже набожним баптистом і його віра спонукала його вкладати в неї гроші. Він щедро жертвував на будівництво місцевих баптистських церков, вклав значні кошти в Академію Адельфі в Клінтон-Гілл і, що найвідоміше, заснував промислову школу, що має його ім’я, а інститут Пратта був заснований у 1887 році.
Звернув увагу Чарльз Пратт і на житло. Через Інститут свого імені він заснував компанію «Morris Building Company», яка будувала та продавала спекулятивні рядні будинки, більшість із яких нині називають «доступним житлом». Він також побудував житло для своїх працівників «Astral Oil» у Грінпойнті. Величезна будівля була названа «Astral Apartments» і залишається однією з найважливіших і виняткових відповідей Брукліну на житлові потреби робітників у ХІХ столітті. Цей будинок символізує зміну вікторіанських житлових стандартів — загалом, будівля випередила свій час.
Пратт вважав, що працівники, здорові тілом і духом, є найкращими працівниками. Це була нова ідея в період, коли більшість роботодавців очікували, що їхні працівники працюватимуть дванадцятигодинний робочий день шість днів на тиждень за низьку зарплату. Більшість не хвилювало, де і як вони жили. Пратт був одним із небагатьох хто всім цим переймався.
Велич Чарльза Пратта
На відміну від більшості тогочасних багатоквартирних будинків, будинок Пратта мав освітлення, вентиляцію, внутрішню сантехніку та зручності. Філантроп був дуже задоволений будівлями, які архітектори Г’ю Лемб і Чарльз А. Річ спроєктували для кампусу Пратта. Він доручив «Lamb & Rich» розробити «Astral». Тоді були проведені дослідження, а пізніше був спроєктований будинок. У будівництві за основу було взяте інноваційне багатоквартирне житло, яке побудував свого часу ще один філантроп, але вже англійський — Джордж Пібоді в Лондоні.
Апартаменти «Astral» були побудовані як шестиповерховий будинок, і спочатку мали 108 квартир. Будівля вигинається, оточуючи великий вимощений дворик. Архітектори спроєктували масивну будівлю в стилі романського Відродження з арковими вікнами та входами. Вона цегляна, з використанням кількох видів каменю, декоративної фігурної цегли та теракотових елементів.
Стіни переднього фасаду мають товщину два фути, бічні — лише трохи менше, з інноваціями внутрішньої безпеки, щоб зробити будівлю більш вогнестійкою та безпечною. «Астрал» має шість окремих секцій, кожна зі своїм разючим входом. Ці секції виходять назовні у внутрішній двір, завдяки чому кожна квартира має природне світло та повітря, з безпрецедентним одним вікном на кімнату.
Коридори були спроєктовані з вікнами для провітрювання, це також було безпрецедентно. Інші незвичайні зручності багатоквартирних помешкань включали гарячу та холодну воду, плиту та окрему туалетну кімнату в кожній квартирі. Купатися можна було у великих ванних кімнатах із мармуровими перегородками, розташованих у підвалі — головна розкіш багатоквартирного будинку того часу.
Спочатку «Астрал» складався з трьох-, чотирьох- та п’ятикімнатних квартир. Згодом додалися дво- та шестикімнатні помешкання. У більших квартирах були мармурові каміни. Усі квартири мали дерев’яну вагонку в коридорах і вітальні, дерев’яні двері, газове освітлення, вугільний ящик. У кожній квартирі був розкладний кухонний стіл, прикріплений до стіни, а також кухонний столик.
Читання та ділові навички співпраці
«Astral» також мав деякі особливі новаторства, які відповідали прагненню Чарльза Пратта до соціального вдосконалення. Читальний зал і приміщення лекційного залу спочатку розташовувалися в підвалі. На одній зі стін стояв великий камін із написом «Не витрачайте ні часу, ні грошей». Той камін досі існує в тому місці, де зараз знаходиться котельня будинку.
Перший поверх «Астралу» віддали під вітрини. У 1890-х роках на Індійській стороні вулиці відкрилася підвальна бібліотека. Спочатку вона була лише для орендарів, але згодом стала філією системи Бруклінських публічних бібліотек. Приміщення бібліотеки сьогодні — пральня. У 1894 році в будинку відкрився дитячий садок «Astral», нині на його місці працює ресторан. Садочок спочатку був відкритий лише для орендарів, а потім для всіх дітей. Решта торгових площ були розроблені як кооперативні паї, якими керували орендарі.