Райони Бедфорд Стайвесант і Стайвесант Хайтс у Брукліні були побудовані, переважно, як житлові. І хоч тут є кілька віддалених ділянок землі й вулиць на зразок Фултон-стріт, на яких розміщувалось виробництво, та здебільшого тут знаходились житлові будинки. Тому наявність будівлі Rand Rubber Company, яка на початку XX століття працювала як Brooklyn Shield and Rubber Company, виглядає досить дивно й несподівано. А ця будівля, між іншим, є ровесницею збройової палати та житлового корпусу. Вони «виросли» фактично разом. Більш докладно про Вікторіанську гумову фабрику, перетворену на церкву, яка відома місцевим жителям як «Славна церква» читайте на brooklyn-name.
Фабрика в житловому районі
У 1888 році дві кам’яні будівлі на цих ділянках дивної форми, уже були побудовані. Вони належали гумовій фабриці під назвою Rindskopf Brothers Company, яка працювала у 1890-х роках. Уже тоді місцеві мешканці, що жили неподалік, скаржилися на виробництво, яке розміщувалось на Самнер-авеню, яка сьогодні є бульваром Маркуса Гарві. Але не дивлячись на скарги фабрика продовжувала розвиватися, захопивши весь куток. Та сучасний вигляд гумова фабрика набула, приблизно, в 1908 році.
Компанія Brooklyn Shield and Rubber виготовляла гумовий одяг, такий, наприклад, як шапочки для купання, дитячу спідню білизну з прогумованим покриттям і щитки для жіночих суконь. У газеті Brooklyn Eagle тих часів є оголошення про пошук жінок-операторок, для виготовлення всіх цих речей. До слова, щитки для сукні або сукневі щитки, це такі шматки тканини, схожі на крила метелика, покриті з одного боку тонким гумовим нальотом, які застібалися під проймою одягу. Вони захищали тканину від поту, й оскільки тоді люди носили свій одяг, допоки він не зношувався, це подовжувало його термін служби. Їх можна знайти в продажу й сьогодні, але вони вже мало кому потрібні й тим більш не є предметом великого бізнесу.
Судові позови
Компанією Brooklyn Shield and Rubber володів Генрі П. Ренд, який жив на Нью-Йорк-авеню, 348, поблизу Президент-стріт, у Краун-Гайтс. У 1922 році компанія придбала нове обладнання, що змусило сусідів, що проживали неподалік поскаржитися та подати позов до Суду. Суть скарг була в тому, що вібрації від роботи обладнання спричиняли шум, турбуючи мешканців. А ще викликали тріщини в стінах та стелях їхніх будинків.
Суди заслухали свідчення 30 осіб, а потім здійснили поїздку на фабрику, щоби побачити це на власні очі. Ренд засвідчив, що механізм не вібрував до такої міри й насправді працював досить тихо. Ця справа була однією з найдовших в анналах місцевого Суду, і врешті фабрику було виправдано за звинуваченням у порушенні громадського порядку. Через рік вісім власників будинків на Хенкок-стріт, що за заводом, подали ще один позов до суду. Чим завершився новий розгляд не відомо.
Трагедія Генрі Ренда
У 1935 році Генрі Ренд загинув у жахливій пожежі, яка знищила його літній будинок у Бренфорді, у Коннектикуті. Йому був 81 рік, і лише кілька років тому він пішов на пенсію, після того, як передав компанію своєму синові Лерою Ренду. Генрі Ренд із дружиною та слугами перебував у своєму заміському будинку, коли почалася пожежа. Місіс Ренд і покоївки врятувались, та господар будинку опинився в пастці на другому поверсі. Він кликав на допомогу, сусід який намагався потрапити в будинок, щоб допомогти зламав ногу, провалившись крізь підлогу. Пізніше тіло Генрі Ренда знайшли на сходах на першому поверсі. Він майже вийшов.
Як довго компанія Rand Rubber Company працювала в цьому місці не відомо, але Лерой Ренд володів будівлею до 1970 року, аж поки не продав її компанії Henroy. У 1982 році місто продало занедбану будівлю «Славній церкві».