Паркові зони є важливою частиною будь-якого міста. В основному вони є головними місцями відпочинку для містян на природі. Але зелені насадження неймовірно важливі для екології. Особливо у великих містах, де вихлопні гази загрожують здоров’ю людей.
Всі знають про головний парк Нью-Йорка – Центральний парк. Але у Брукліні є свої красиві паркові зони, які відіграють важливу роль у житті бруклінців. Більше на нашому сайті brooklyn-name.com.
Парк Доміно
Один із громадських парків Брукліну отримав назву на честь цукрового заводу Доміно, на території якого він і розташовується. Пам’ять заводу вирішили вшанувати у досить незвичайний спосіб. Сам парк простягається вздовж Іст-Ривер та мосту Вільямсбург на п’ять кварталів. Уздовж набережної виставлено різноманітне старовинне фабричне обладнання.
На створення цього парку компанія Two Trees Management витратила 50 мільйонів доларів. Відкрився він у 2018 році.
Крім виставки обладнання цукрового заводу, у парку є безліч інших цікавих місць для відпочинку бруклінців. Наприклад, волейбольний майданчик, дитячий майданчик, зона для вигулу собак, майданчик для гри у бочче.
Творці парку встановили волейбольний майданчик не просто так. У Вільямсбурзі значна частина жителів латиноамериканського походження, а їх улюблений вид спорту – волейбол. У такий спосіб вони віддали шану нації.
Крім заводського обладнання та спортивних майданчиків, у парку росте велика кількість різних рослин, а у південній частині є невеликий фонтан. Різні види дерев позитивно впливають на якість повітря у Вільямсбурзі.
Не лише бруклінці, а й ньюйоркці люблять цей парк. До 2020 року парк відвідали два мільйони людей. Він навіть отримав номінацію на премію “Міський простір — 2020”. Під час світової пандемії Covid-19 парк не зачинив своїх воріт для відвідувачів. Міські служби нанесли на галявини мітки, які означали соціальне дистанціювання.
Марін парк
Оточений на півдні Шор Парквей, із заходу Геррітсен Авеню, на сході 38-ю стріт і Флатбуш Авеню, а з півночі Філмор Авеню та Авеню Ю розташувався Марін парк.
Історія території парку довга та насичена. До приходу європейців на сучасній території Марін парку жили індіанці. Цьому свідчать знайдені старовинні предмети. Їх вік датується 800 – 1400 роками. Здебільшого вони займалися рибним промислом. Це заняття зберегли й голландські колоністи. Вони уподобали територію, оскільки вона була придатною для землеробства, було джерело прісної води, а риби та молюсків було вдосталь.
Ідея про закладення парку на цій території виникла у 20 столітті. Міські забудовники розробляли план розбудови затоки Ямайка для створення порту. Але ця земля знаходилася у приватному володінні родини Уїтні, а також Фредеріка Пратта та Альфреда Уайта. Вони вважали, що будівництво порту на цій території завдасть шкоди сольному маршу — солончакам. Міська влада рішення власників віддати землю під міський парк розцінила, як акт філантропії. Хоча самі землевласники дивилися у майбутнє та припускали, що це підвищить вартість землі. І вони мали рацію. Міська влада не відразу дозволила закласти парк, та й будівництво теж рухалося досить повільно. Хоча сама територія довкола майбутнього парку стала активно забудовуватися. В 1937 році парк отримав свою першу назву “Марин Парк Бруклін”. Протягом наступних десятиліть парк остаточно сформував свої розміри – 3.2 км².
Основну його частину займає марш — це категорія водно-болотних угідь, які періодично затоплює водоймище. В середині 20 століття вся територія маршу була імпровізованим звалищем. І лише в 1990-х всю її повністю очистили. І це правильно, тому що марш це унікальне та найважливіше явище для природи та екології міста. У марші відбувається природне розмноження крабів, креветок, риб. Також там мешкає близько 40 видів птахів. Важливість бруклінського маршу була високо оцінена вченими. У 2000 році там збудували дослідницький центр “Salt Marsh”. Окрім науково значущої території у парку є дитячі майданчики, спортивні поля для гри в гольф, бейсбол, теніс, бочче. А якщо крім спорту, то через парк простягаються пішохідні стежки для повільних прогулянок.
Парк під мостом
Бруклін – Брідж парк розташований вздовж берегової лінії під знаменитим Бруклінським мостом. Його площа складає 34 гектари. Бруклінці люблять його за красиві краєвиди на Манхеттен, шикарні сади та пагорби, пішохідні доріжки.
Гуляючи парком бруклінцям складно уявити, що всього цього місця могло і не бути. Раніше на його території були причали та складські приміщення. У 20 столітті в Брукліні було багато пристаней та портів. Але з розвитком району потреба в порті знизилася. Кількість перевезень скорочувалася, і в 1980-х роках кораблі взагалі перестали заходити в ці місця. Тоді там хотіли побудувати житловий квартал, але бруклінці протестували й змогли домогтися створення парку. Й організація Friends of Fulton Ferry Landing (нині Brooklyn Bridge Park Coalition) взяла на себе цей непростий обов’язок. Переговори тривали дуже довго. І лише у 2000 році почалося створення парку.
Спочатку “батько-засновник парку” Тоні Мангейм хотів зробити парк максимально тихим. Тобто, без спортивних майданчиків та галасливих розваг. У його баченні були алеї з пишним рослинним світом, лавки, великі зелені насадження.
Частково бажання “батька-засновника” здійснилося. У парку є велика кількість зелених насаджень, садів, зелених луків і пагорбів. Один із них знаходиться на Пірсі №1 і зветься Brooklyn Bridge Park’s Hill. Ландшафтний архітектор Майкл Ван Валкенбург відстоював створення цього пагорба, оскільки були запеклі суперечки, і багато хто вважав, що він тільки заважатиме парку. Це стало вдалою альтернативою простій плоскій кам’яній ділянці землі.
Спочатку пагорб збудували з каменю, який видобували під час будівництва тунелю Long Island Railroad під Манхеттеном. З часом пагорб обріс своїм власним мікросередовищем.
Кедман Плаза
Один із головних національних парків Нью-Йорка знаходиться саме у Брукліні, а точніше у його північно-західній частині. Він складає союз з іншим парком — Колумбійським. Його назвали на честь американського конгрегаціоналіста Самуеля Паркса Кедмана. На місці цього парку раніше були інші речі. Так, у Кедман плаза збереглися залишки старого трамвайного депо, які перетворили на Площу пам’яті Ветеранів Корейської війни та Верховний суд.
Кедман Плаза, як і інші бруклінські парки не є тільки територією із зеленими насадженнями. Тут є значна для ньюйоркців пам’ятка – статуя мера Вільяма Джея Гейнора. Містяни його знають, як відомого борця з корупцією. Крім цього, він був дуже близький до простих людей. І цим парком щодня ходив пішки на роботу через Бруклінський міст у Манхеттен.
Крім цього у парку є меморіал загиблим бруклінцям під час Другої світової війни. Його відкрили в 1952 році. Рослинність парку представлена листяними насадженнями та запашними квітниками. Це не тільки гарне місце для романтичної прогулянки, але й чудовий приклад створення зеленої території.
Ще одна особливість Кедман Плаза це те, що він є національним парком. Його територію охороняють з особливою увагою. Проте, це чудове місце для неспішної прогулянки або ранкової пробіжки на самоті. Через те, що парк на особливому рахунку, галасливих компаній на пікніках там не зустрінеш.