Нью-Йорк завжди був галасливим містом в якому не перестаючи вирувало життя. Великі справи вирішувалися в його хмарочосах і дозрівали у тіні парків. Тому багатьом ньюйоркцям було не до відпочинку. Їхати кудись далеко не було ні часу, ні сили. І тоді в Брукліні створили свій курорт – Коні-Айленд. Більше на нашому сайті brooklyn-name.com.
Чому кролячий острів?
Коні-Айленд у неточному перекладі з нідерландської означає Кролячий острів. Чому саме так, точно не відомо. Існує думка, що індіанці називали його островом без тіні. Клаптик землі проклятий на вічне сонячне пекло. Колоністи ж побачили його літнім раєм. І саме там свого часу зародився головний курорт Нью-Йорка.
Довгий час Коні-Айленд був повноцінним островом, поки протоку не засипали та острів не з’єднали з Лонг-Айлендом. Коні-Айленд відносять до Брукліну. Протяжність півострова відносно невелика – 6.4 км. Незважаючи на такі габарити, Коні-Айленд свого часу був справжньою зіркою курортного відпочинку. Ще з середини 19 століття багаті американці використовували його, як свою персональну та приватну курортну резиденцію. Громадянська війна другої половини 19 століття внесла свої корективи до їхніх планів на відпустку. Півострів умовно поділився на дві частини – сімейні курорти та небезпечне гетто. Край контрастів. Але на початку 20-го століття все повернулося на круги своя. Всі тоді знали променад Рігельмана, Серф-авеню та бульвар Орієнтал.
Крутиться-крутиться карусель
Мало хто міг подумати та припустити, що така не хитра річ, як карусель дасть новий старт для розвитку Коні-Айленда. Перша карусель з’явилася ще в 1876 році. Вона дуже відрізнялась від сучасних каруселів. Перший атракціон був збудований з дерева, а не заліза, як потім. Музичний супровід здійснювався духовим оркестром. Творцем першої каруселі виступив Чарльз Луфф. Витрати окупилися за тиждень. Його можна вважати не тільки творцем усіх майбутніх каруселей, але й парків розваг в цілому. Адже саме з цієї дерев’яної каруселі із фігурками тварин почав зростати парк атракціонів на Коні-Айленді.
Найпопулярнішим був парк Dreamland. Його відкрили в 1904 році. На жаль, пожежа в 1911 році знищила його вщент. Це був непросто парк з каруселями для дітей. Це був справжнісінький парк розваг. Раніше Коні-Айленд був просто курортом на березі Атлантичного океану. Сюди їхали за спекотним сонцем та солоним океанічним бризом. Але з початку 20 століття сюди почали їхати за розвагами та гострими відчуттями.
«Ейфелева вежа Брукліну» – своєрідна візитна картка не лише півострова, а й усієї занепалої сфери розваг. 80-метрова вежа, яку спочатку використовували для тренувань парашутистів, стала популярним атракціоном. Коли він закрився, демонтувати вежу було дуже дорого. І так вона залишилась нагадуванням про колишню велич Коні-Айленда. І це не перебільшення, адже саме тут з’явилися перші американські гірки. Так-так, Бруклін став батьківщиною для найулюбленішого атракціону американців.
П’єдестал головного символу півострова сміливо розділило оглядове колесо. 46-метрове колесо – атракціон став улюбленцем у закоханих парочок. В 1923 році до Коні-Айленд провели метро, і тим самим зробивши його загально доступним місцем. Скінчилося століття елітного відпочинку.
І музика стихла…
Велика Депресія поклала край багато чому в Америці. Коні-Айленд не став винятком. Парки один за одним закривалися не маючи засобів до існування. Народ просто не мав грошей на розваги. А в 1960-х роках півострів взагалі став небезпечним районом. Місцеві банди зробили його своїм головним притулком. Лише через 20 років Коні-Айленд спробували реанімувати.
У 21 столітті Коні-Айленд зазнав значних змін, але колишнього успіху це не повернуло. Американці стали відвідувати його радше заради інтересу. Їх вже не вражав променад та знамениті хот-доги. Новий парк атракціонів, який відкрили у 2010 році, теж особливого захоплення не викликав. Хіба що у дітлахів. Туристи приїжджають сюди, але більше під впливом старих історій про дивовижне місце на Кролячому острові.