Екологія відходить на другий план, коли з’являються великі гроші. З метою економії багато бізнесменів йдуть в обхід усіх екологічних стандартів. Це призводить до того, що екоактивісти змушені постійно кричати про проблеми навколишнього світу.
Бруклін багатий, як на промислові підприємства, так і на екоактивістів. У світі екології бруклінці неодноразово влаштовували яскраві акції протесту, щоб привернути увагу влади та людей. Більше на сайті brooklyn-name.
У боротьбі за клімат страждає мистецтво
Грета Тунберг запустила ланцюжок агресивних протестів на підтримку екології. З недавніх пір акції протесту та мітинги стали переходити законну межу. Мітингарі скоюють легкі злочини, щоб привернути увагу людей та преси.
У Німеччині з’явилася тенденція серед екоактивістів «приклеюватися» руками до предметів мистецтва. Таким чином влаштовувати страйки, які б ігнорувати не вийшло.
Клінічний психолог Маргарет Саламон, яка мешкає в Брукліні, активно допомагає екоактивістам. Вона займається тим, що акумулює кошти від сторонніх спонсорів та передає їх на фінансування різноманітних акцій протестів. Сама Саламон стверджує, що ніколи не спонсорує незаконні акції. Її акції протестів мирні та не переступають через лінію закону.

Наприклад, одна з яскравих акцій була спрямована на боротьбу із Глобальним потеплінням. Екоактивісти, за підтримки Саламона, влаштували протестну акцію на каяках навколо плавучого будинку сенатора від Західної Вірджинії Джо Манчіна. Він остаточно проголосував за Закон про скорочення інфляції — найсуворіший кліматичний закон. 2014 року Саламон впровадила в екологію поняття «кліматична надзвичайна ситуація». Не оцінити вплив цієї бруклінки у боротьбі за клімат неможливо.
Активна позиція Маргарет Саламон змогла зрушити з «мертвої точки» ситуацію з кліматичними проблемами. І, зокрема, це заслуга її фінансування акцій протесту місцевих екоактивістів. Які стали нічним кошмаром деяких сенаторів та політиків.
Чак Шумер проти трубопроводу
Історія з трубопроводом National Grid North Brooklyn чи не найгучніша в історії боро. Свій початок вона бере ще з 2019 року. Саме прокладання трубопроводу несло не тільки незручності для бруклінців, а й для навколишнього середовища. А також порушення кількох кліматичних законів та право на екологічну справедливість. Для його будівництва необхідно проводити гідророзрив грунту. Багато бруклінців активно виступали проти трубопроводу. Проте протест на чолі з Чаком Шумером — бруклінським політиком — став яскравою подією.
Але все не так просто. Окрім трубопроводу, Департамент державних послуг у серпні 2021 року мав голосувати за підвищення тарифів на газ. І це опосередковано змогло б проспонсорувати будівництво цього газопроводу.

Акція протесту проходила в Грінпойнті. Крім протестувальників і Шумера, були інші законодавцям. Чак Шумер заявив про активну протестну позицію проти будівництва. За його словами, воно йде всупереч Закону штату про лідерство в галузі клімату та захисту спільноти (CLCPA). Цей закон ухвалили у 2019 році. Його метою був перехід на екологічно чисту енергію та скорочення вихлопних газів. Закон мав значно вплинути на ситуацію із чистотою повітря.
Протести щодо будівництва газопроводу розпочалися ще у 2019 році. Навіть мер Нью-Йорка підтримував активістів, але будівництво це не зупиняло.
Будівельники трубопроводу National Grid уміло відкидали усі нападки. Керуючись тим, що вони не проти законів, але й свої обов’язки перед населенням їм також треба виконувати.
Ще одна велика акція щодо газопроводу проходила біля Brooklyn Borough Hall. Мешканка Східного Вільямсбурга, на протесті заявила, що їхній район і так звалище, а трубопровід все посилить.
Геть пластик!
Спілка з Грінпойнта у 2016 році запустило цікавий проєкт — вторинне використання пластикових контейнерів. Суть проєкту полягала в тому, що покупці при придбанні їжі в певних кав’ярнях та ресторанах, могли вибрати контейнери, які вже були у використанні.
Схема така: одна людина купує їжу в контейнері і не викидає його, а привозить назад. Там його миють у спеціальних машинах, чим роблять стерильним. І вдруге продають у ньому їжу. Компанії Anella і Toro Ironwork’s стали першими, хто приєднався до цієї акції. Це мало скоротити кількість відходів і супутніх витрат на виробництва тих самих контейнерів.

Пілотний проєкт був розрахований на те, що багато людей замовляють доставку їжі в одних і тих самих ресторанах. І отже, повернути контейнер назад не мало б бути накладним. При цьому дрібніші предмети та деякі види супів, як і раніше, пакувалися в одноразові контейнери.
Контейнери вторинного використання відрізняються від одноразових. Тому ця акція розрахована на сумлінне ставлення покупців. Якщо людина не готова заморочуватися з поверненням контейнера, то не варто її брати таку функцію. Розробники акції з’ясували, що один контейнер можна використовувати 360 разів.
З моменту популяцію поліетилену та пластика, світовий океан почав задихатися. Подібні на цю акції можуть змінити ситуацію у світі.
