За весь час існування людства люди навчилися використовувати всі дари природи. Не лише ті, що ховаються у землі. Вчені вигадали машини для акумуляції сили вітру, прибоїв, хвиль. Вітрові генератори зазвичай можна зустріти у полі. А у Брукліні? Більше на сайті brooklyn-name.
Незвичайна дружба
У 2022 році екоактивістів сколихнула інформація про появу в Брукліні незвичайного підприємства. У Сансет-Парку започаткували будівництво морської вітроенергетичної компанії. Місцем обрали набережну Сансет-Парку. А саме Південний морський термінал у Брукліні. Відмінне місце для такого підприємства.
Своє зародження воно почало з обіцянки Джо Байдена побудувати сильну кліматичну програму з додатковими робочими місцями. Байден хотів подолати кліматичну несправедливість і знайти спосіб перейти від викопного палива до нових, більш екологічних варіантів. Наміри сорок шостого президента США реалізовувались повільно. Хоча багато екологів та політиків стверджували, що саме Сансет-Парк вдале місце для подібних екорозробок.
І у січні 2022 року губернатор Нью-Йорка оголосив про бажання норвезької нафтової компанії Equinor побудувати дві морські вітряні електростанції. У такий спосіб бруклінці завели дружбу з норвезькою компанією. І результатом такого тандему стала ідея виробництва електроенергії екологічно безпечним шляхом.
Центр розвитку
Майданчик у Брукліні має стати центром розвитку морської вітроенергетики у регіоні. Для побудови станції довелося доставляти складові з Олбані Гудзоном до Брукліну. Саме в Олбані збудували турбінні вежі. На турбіни закладалася потужність, що здатна забезпечити енергією 1,3 мільйона будинків. Примітно, що на будівництво пішли гроші з бюджету штату, а норвежці мали намір провести навчання та сприяти залученню робочої сили.
У Сансет-Парку така станція стала б початком повномасштабного зеленого виробництва. Це допомогло б замінити брудні виробництва району та створити додаткові високооплачувані робочі місця.
Це не перша спроба створити зелену енергію в Сансет-Парку. У цьому районі знаходиться завод з переробки відходів. Електроенергію він черпає із вітряної турбіни. Морська вітроенергетична установка має розташуватися поруч з вітряним генератором. І допомогти йому перекрити потреби боро. А також замінити ті станції, які працюють на викопному паливі.
Побудова такого масштабного проєкту допомогла б повернути колишню економічну велич Сансет-Парку. Колись він був жвавим місцем для торгівлі. Зокрема моряків. Тут було безліч складів, перевалочних пунктів. Тисячі людей, зокрема іммігрантів, працювали в портах Сансет-Парку. Але в середині 20 століття все змінилося. Почалася епоха занепаду району. А відкриття бульвару Гованус і зовсім змусило багатьох забути про морське минуле Сансет-Парку. Замість торгових крамниць вулицею тяглася низка великовагових вантажівок. У 1960-х роках закрили великий морський термінал. Спорожнілу площу перебудували під інші потреби. Тисячі людей втратили роботу. І район став потопати у джентрифікації. Вітряний порт має врятувати ситуацію, і частково повернути час назад. Розвиток вітроенергетики – це майбутнє Сансет-Парку.
UPROSE
URPOSE – саме ця громадська група першою заговорила про проєкт норвезької нафтопереробної фірми. Вони часто просвітлювали населення про проблему брудного виробництва та його вплив на екологію. Саме вони є затятими прихильниками зеленого розвитку та екологічної енергії. І не дарма вони так стурбовані. Адже в районі Сансет-Парку один із найнижчих показників чистоти повітря у всьому боро. І причина потрапляння твердих частинок у повітря одна — спалювання викопного палива для отримання енергії. Відсоток захворювання на респіраторні недуги на 10% вищий ніж в інших районах Нью-Йорка.
Сансет-Парк було обрано не випадково. Окрім небайдужих до екології громадян, тут є всі умови. Тут ідеальний прибережний вітер, широкий континентальний шлейф з мілководдям. До того ж на території терміналу в Південному Брукліні є вільна нерухомість і великі території, що пустують. Старі будівлі зміцнили та пристосували до роботи з новими великоваговими кранами. Ідеальнішого місця для такого великого проєкту складно знайти. Та ще й у такому великому місті, як Нью-Йорк. І сама норвезька компанія серйозно налаштована в цьому питанні. Такі проєкти вони планують запровадити по всьому світу. Хоча, деякі бруклінці з побоюванням ставляться до нафтових компаній та їхнього бажання допомогти. Вони вважають, що якщо ви хочете покращити екологію, то просто припиніть добувати нафту. Але звідки ж тоді брати електроенергію, паливо та робочі місця? Адже нафтопереробна галузь одна з найбільших. У ній працюють мільйони людей. Перш ніж від чогось відмовитись, потрібно знайти цьому заміну. Інакше людство зануриться у Середньовіччя.
Одна з тих, хто не вірить нафтовій компанії, це виконавчий директор групи з екологічної справедливості UPROSE, Елізабет Йемп’єр. Її непокоїть процес переходу на зелену енергію. Чи не спотворять цю чисту ідею руки тих, хто звик лише виснажувати надра планети? Чи не стане вітер і зелена енергія їхньою новою нафтою?
Але не всі поділяють страхи Елізабет. Багато хто молиться на Equinor. І чекають на обіцяне втілення переходу на зелену енергію. І заради цього готові співпрацювати із будь-якою компанією.
Тяжка боротьба
UPROSE почали говорити про перехід на зелену енергію ще у 90-х. І тоді ж робилися перші спроби звершити задумане. Екогрупою було розроблено проєкт зі створення суспільної сонячної електростанції. На будівництво якої пішли роки. Також вони активно захищали місце біля морського термінала. Нью-Йоркські забудовники давно хотіли отримати цей ласий шматочок для зведення чергового елітного комплексу. UPROSE давно знали і бачили тут багату перспективу.
Громадські діячі також брали активну участь у питаннях щодо зонування району. Вони не дозволяли мешканцям забувати його первинний вигляд. Бо тільки так вони пам’ятали про екологічні проблеми, і, отже, допомогли б досягти омріяного майбутнього.
У 2019 році було ухвалено Закон штату про лідерство в галузі клімату та захист населення. Саме він став останнім сигналом для початку повномасштабного розвитку вітроенергетики.
Але, на жаль, тут не без каверзів. Всі погодяться, що вітрова енергія набагато чистіша за колишню. Але вона не є абсолютно безпечною для екології. При будівництві вітрових станцій частину турбін встановлюють на узбережжі. У майбутньому це може позначитися на популяції деяких птахів, ловлі риби та інше. Адже багато тварин сприйнятливі до вібрацій, що походять від турбін. Але в іншому це все одно залишається потужною та перспективною ідеєю. Котре лихо меньше, те і обирай.
Хоча у разі встановлення вітряних генераторів у полях, біологи неодноразово досліджували питання їхнього впливу на фауну. Особливо страждали різні гризуни та кажани. На морських жителів вони також можуть позначатися негативно. Перед екологами знову постає питання вибору. Отримання енергії шляхом спалювання копалин шкідливіше за вітрогенератори. Але їх вплив на навколишній світ ще остаточно не вивчено.
Станом на 2023 рік це найперспективніша і наймасштабніша екорозробка Брукліну. Вітряну енергетику давно вже було визнано виробництвом майбутнього. І на відміну від копалин, вітер не закінчиться.