Перші прототипи сучасних каналізацій з’явилися ще в Стародавньому Римі. Хоча назвати це каналізацією було дуже складно. Міста потопали у нечистотах, бруді та смердючому запаху. І як наслідок, у постійних епідеміях та хворобах. Поява сучасних каналізаційних систем стала початком як цивілізації, так і довшого та якіснішого життя. Насамперед це позначилося на екології Брукліну.
У таких великих містах, як Нью-Йорк, каналізацію прокладали поступово. У Брукліні повноцінне будівництво розпочалося в 1915 році. Більше на сайті brooklyn-name.
Закладка фундаменту
Прокласти каналізаційні тунелі не так просто, як здається. Це трудомістка робота, що займає багато часу. А в 19 столітті й поготів було справою століття.
Фундамент каналізаційної системи почали закладати ще в 1850-х роках. Тоді в місті з’явилася рада комісарів із каналізації. Вони стежили за виконанням поставленого завдання.
У той час у боро, і місті в цілому, всі нечистоти стікалися до Іст-Рівера, або залишалися на вулиці. Це призводило до спалахів різних хвороб, наприклад, холери.
Каналізацію, на той час, проклали ідеально. Вона “дожила” до 21 століття. Бруклінці продовжують користуватися нею. З часом деякі частини підлягали ремонту.
Хоча в ній були й недоліки. Через сильні шторми, що обрушувалися на Нью-Йорк та Східне узбережжя, вона переповнювалася. І деякі частини міста починали тонути у воді. Бруклін теж страждав від цього. Бедфорд-Стайвесант затоплювало найбільше. Це суттєво ускладнювало життя бруклінцям. Багато хто подавав позови проти міста, з метою отримати відшкодування збитків.
Бруклін у воді
Страждали не тільки підвальні приміщення та продукти, що зберігаються там, а й будинки. В історичній спільноті Брукліну зберігаються деякі записи щодо цієї справи. Бруклінці повідомляли, що вода забруднювала і негативно впливала на якість стін їхніх будинків. Провокуючи розвиток цвілі.
Бруклін довгий час був відомий, як промисловий район Нью-Йорка. На його території було багато заводів, фабрик, магазинчиків. І коли через зливи траплялися підтоплення, то страждало дороге обладнання.
Якось ситуація погіршилася настільки, що Рада охорони здоров’я наказала евакуювати людей з підтоплених територій. Поширювалися різні інфекції. Все, включаючи вулиці та будинки, необхідно було продезінфікувати.
Район Бедфорд-Стайвесант і Труп-авеню страждали найбільше через те, що колись там був ставок. А наприкінці Холсі-стріт та Труп-авеню розташовувався природний спуск, який осушила прокладена каналізація. Географічно так вийшло, що ця територія все одно була піддана затопленням. І побудова каналізації тут ні до чого.
Тобто, позови бруклінців до міста, через псування їхнього майна, по суті були безпідставними. Тому що цю частину боро затоплювало завжди. Але місто все одно виплатило людям матеріальні збитки.
Іноді бруклінці подавали списки з вимогою відшкодувати збитки за незвичайні предмети. Один іноземний дипломат, який мешкав у тому районі, зажадав відшкодувати йому втрату рідкісних книг з юриспруденції. А один колекціонер через підтоплення втратив колекцію мушель.
Важливість труб
Каналізаційна система це не лише зручність городян та підтримання естетичного вигляду міста. Це ще й безпека.
Нечистоти, стічні води, затоплюючи будинки та будівлі можуть завдавати шкоди самим будовам. Що, своєю чергою, може призвести до руйнування самої будівлі.
Найбільше користі міська каналізація принесла Іст-Рівер. Бруклін довго славився успіхами у рибальському промислі. А риба не житиме у воді з нечистотами. Адже кожен злив чогось у воду впливає на її екосистеми. І це ланцюжком призводить до зникнення окремих видів риб.