Уперше Коні-Айленд, як місце відпочинку й розваг стали використовувати на початку ХІХ століття. Саме тоді тут почалось будівництво елітних готелів, що зробило острів місцем для вишуканого відпочинку. Тут зупинялась заможна публіка, яка приїжджала на узбережжя із Мангеттену. Більш докладно читайте на brooklyn-name.com
Кількість завжди перемагає якість
Згодом, на початку XX століття життя Коні-Айленду суттєво змінилося. Він перетворився з острова на півострів, а ще став осередком масового відпочинку. Тут з’явились безліч місць та атракціонів для пустотливого та веселого відпочинку та розваг. Не дивлячись на те, що розкіш майже зникла з Коні-Айленду, місцева влада в розпач не впадала. Тут швидко зрозуміли, що на масовому успіху курорту можна заробляти неабиякі гроші. Адже, коли мільйон людей, сплачують п’ять центів за хот-дог, то це завжди значно більше, ніж коли десяток шляхетних панів сплачують за кілька дорогих страв в елітних ресторанах. Тому, ніхто від факту заміни елітності масовістю, особливо не засмутився, адже кількість завжди перемагає якість.
Та переситившись масовістю батьки Коні-Айленду задумались чи правильно вони все роблять. Їм не давали спокою лаври Атлантик-Сіті, де все ще працювали шикарні готелі, де заможні сім’ї проводили літо на узбережжі Атлантичного океану. Саме цим можна пояснити появу величезного шістнадцятиповерхового готелю, місткістю 400 номерів на одному з пляжів. Будівлю спорудили на суттєвій відстані від масових парків розваг та кав’ярень. Заклад назвали «The Half Moon» на честь легендарного корабля Генрі Хадсона. Будівництво готелю було профінансоване членами Торгової палати Коні-Айленду, до якої входили одні з найбагатших і найуспішніших власників місцевих парків розваг.
Готель був спроєктований у 1925 році компанією «George B. Post & Sons», яка, зазвичай, працювала в стилі колоніального відродження. Та для цього готелю був обраний екзотичний іспанський колоніальний стиль. Головним акцентом ансамблю була центральна вежа. Сама ж будівля мала форму «С» із двома розгалуженнями.
Велика депресія
На початку роботи «The Half Moon» мав неабиякий успіх. Зовсім скоро готель став популярним місцем для молодят, які полюбляли проводити тут весілля. Також це місце мало популярність в охочих до банкетів та інших урочистостей. Але, у перебіг щасливої історії елітного готелю втрутилась Велика депресія. У «The Half Moon» почалися фінансові проблеми. Зрештою, готель спромігся вистояти, не збанкрутував. Мало того, він працював, залишаючись відкритим. Але за час Депресії мрія про надзвичайно успішний бізнес-проєкт на літньому курорті була забута. Відтак у 1939 році комісар парків Роберт Мозес звернувся до мерії за дозволом знести його. Та готель не знесли.
Невдовзі він встиг «засвітитись» ще в одній загальновідомій історії, що правда, кримінальній. Наприкінці 1930-х років газети писали про жахливі історії із життя гангстерів, які заробляли від контрабанди алкоголем та полювали на кримінальних конкурентів. Мова про банду під назвою «Murder Inc.» Члени цієї банди працювали на, так званий Синдикат, бувши його каральним органом. Вони знищували всіх, хто, як вважали мафіозі, стояв на їхньому шляху. Як правило це були інші гангстери.
Пізніше один з учасників банди, Кід Твіст Релес, став інформатором, намагаючись уникнути в’язниці та смертної кари. У листопаді 1941 року Релес мав свідчити проти ватажків банди в суді Брукліну.
Так от, окружна прокуратура весь цей час тримала гангстера в готелі «The Half Moon» під постійною охороною поліції. Попри те, що його охороняли п’ять детективів, 12 листопада, у ніч перед судом, Релеса знайшли мертвим на даху однієї з нижніх веж готелю. Здавалося, він невдало стрибнув, намагаючись втекти. Але в це ніхто не вірив, усі знали, що Релеса викинули з вікна. У той час про готель писали в рази більше, ніж за кілька останніх років.
Друга світова війна
У 1943 році військові конфіскували готель і перетворили його на військово-морський шпиталь із реабілітаційним центром, під назвою «Seagate US Naval Special Hospital». За час війни тут лікувалися 4832 поранених. Флот повернув його після війни, в 1946 році й готель знову став «The Half Moon».
У 1949 році готель продали за мільйон доларів і перетворили лікарню Харбор. Вона була відомою своїми пологовими відділеннями. Багато мешканців Брукліну з’явились на світ саме тут.
У 1951 році Єврейський дім і лікарня для людей похилого віку купили готель, плануючи зробити з нього будинок престарілих із приватними апартаментами. Тут була їдальня, кімнати відпочинку й навіть синагога. До 1990-х років будинок називався «Столичний єврейський геріатричний центр», а сама будівля готелю — «Павільйон Паршельського».
Коли виникла ідея будівництва нового єврейського геріатричного центру на березі моря, стало зрозуміло, що будівля старого готелю цьому заважає. У 1996 році її знесли. Так закінчилась історія одного із символів курортної зони Коні-Айленду. Колись «The Half Moon» був найвищою будівлею на багато кілометрів, нині цю назву пам’ятають лише любителі старого Коні-Айленду.