Яскрава біографія цієї компанії має для Брукліну велике значення. Адже її заснування тут демонструє, що Бруклін у середині ХІХ століття, перетворився на економічну силу в Сполучених Штатах, яка протистояла місту Нью-Йорку через Іст-Ривер. Історія «Pfizer Pharmaceuticals» до 1950-х років — це історія німецької імміграції та ранніх медичних практик і сумішей, які можуть здатися неприйнятними та чужими нині. Це історія патентованих ліків та пастилок від глистів. Отже, про походження справжнього бруклінського «стартапу» — «Charles Pfizer and Co», який пройшов шлях від розробки ліків проти паразитів у 1849 році до лідера з розповсюдження вакцин у XXI столітті читайте на brooklyn-name.com.
Світ фармацевтів
Нині не можливо розповісти історію «Pfizer», не подивившись на світ аптекарів та ранніх аптечних магазинів у Нью-Йорку в ХІХ столітті. Аптекарі, як відомо, були першими виробниками «природних» ліків. Щоправда вони не зовсім правильно бачили свою місію, вона мала певні обмеження. Уся річ у тому, що вони прагнули лише полегшити симптоми, а не шукали першопричину багатьох неприємностей. Згодом аптеки накопичуватимуть уже промислово виготовлені ліки та сумнівні добавки, які лікували від усього й нагадували безалкогольні напої в магазинах — їх так само було дуже багато.
Зовсім недавно німецька біотехнологічна компанія «Biopharmaceutical New Technologies» розробила ін’єкцію вакцини проти COVID-19 разом з «Pfizer», однією з найбільших фармацевтичних компаній світу, яка буде її виготовляти та розповсюджувати. За це слід подякувати вченим, дослідникам і лікарям, які допомогли дійти до цього моменту. Так само і Бруклін, також має можливість розділити трохи цієї гордості. А все, тому що «Charles Pfizer & Company» — початковий бізнес, заснований у 1849 році — уперше розпочався в саме в місті Брукліні. Хоча, якщо бути зовсім точним, то бруклінському районові Вільямсбург. Або, якщо бути дуже конкретним — у незалежному місті Вільямсбург.
Компанія іммігрантів
Карл Крістіан Фрідріх Пфайзер (пізніше Чарльз Пфайзер), який народився в 1824 році в Королівстві Вюртемберг, був одним із багатьох тисяч німців, які іммігрували до Сполучених Штатів у 1840-х роках. Пфайзер приїхав до Америки разом зі своїм двоюрідним братом Чарльзом Ерхартом восени 1848 року. На відміну від досвіду багатьох іммігрантів у той час, і Пфайзер, й Ерхарт походили з багатих сімей і були високоосвіченими людьми — Пфайзер як хімік, Ерхарт знався на бакалійній крамниці та торгівлі кондитерськими виробами.
Практичне застосування науки в тогочасному житті тільки почали досліджувати на початку ХІХ століття. Пфайзер проходив навчання в країні, яка ще не була відома на міжнародному рівні завдяки науковому прориву. За словами Джеффрі Л. Роденгена, автора книжки «The Legend of Pfizer», хімічні речовини, які колись цікавили лише вчених, стають незамінними у виробництві, сільському господарстві та медицині. Пфайзер також визнав, що в Америці практично ніхто не задовольняє цей дедалі більший попит.
Пфайзер і Ерхарт створили свою нову хімічну компанію в окрузі Кінгз на Лонг-Айленді в 1849 році, незабаром після прибуття в Америку, розташованому на південь від Бруклінської військово-морської корабельні. Жодна громада на Лонг-Айленді не була частиною Нью-Йорка до 1898 року. Два підприємці-емігранти просто звернули увагу на місце поблизу Вільямсбургу, на північ від мегаполіса Бруклін, що розвивався прискореними темпами.
Перша штаб-квартира «Pfizer»
Слід нагадати, що Вільямсбург — це колишнє село під юрисдикцією міста Бушвік. Воно було бажаним місцем для промисловців-початківців завдяки своїй близькості до жвавої набережної та не менш жвавих вод Ньютаун-Крік. Коли приїхали двоюрідні брати, тут уже працювали хімічні та нафтові заводи.
Перша штаб-квартира «Pfizer» була трохи далеченько від набережної. Вони не могли собі дозволити побудувати новий завод. Натомість брати перенесли свою діяльність у вже чинну будівлю із червоної цегли на вулицях Бартлетт і Томпкінс завдяки допомозі у 2500 доларів від батька Пфайзер. Якщо підрахувати з урахуванням інфляції, то це приблизно 78 000 доларів.
Хімік і кондитер сьогодні можуть здатися дивною парою. Але зазирніть до своєї аптечки. Скільки з ваших ліків мають смак? Більшість фармацевтичних препаратів було б важко проковтнути без добавок. У 1849 році компанія «Pfizer» випустила свій перший продукт — продукт із сантоніну. Він був не дуже смачний, але досить приємний, щоб допомогти полегшити жахливий стан, коли у пацієнта кишкові глисти.
Брати виготовили сантонін із квітів рослини Artemesia, із відносно смачним мигдально-ірисковим смаком. З огляду на те, що кишкові глисти були набагато більшою проблемою в середині ХІХ століття, ніж сьогодні, продукт розмели з полиць, що дозволило «Pfizer» розширити свою діяльність, почавши виготовляти інші хімічні препарати. Коли бізнес тільки починався, по сусідству почали відбуватися захоплюючі події. У 1851 році Вільямсбург ненадовго став власним зареєстрованим містом. Менш ніж через чотири роки місто — разом із селищем Бушвік і Ґрінпойнт — буде включено до розширюваного міста Бруклін. Об’єднання стало загальновідомим як Східний округ.
Пеніцилін змінив світ
Оскільки спільнота швидко зростала, бізнес процвітав і для двоюрідних братів, які протягом наступних трьох десятиліть швидко розширилися на ділянках навколо їхньої початкової штаб-квартири на Бартлетт і Томпсон. Як і в багатьох районах Східного округу наприкінці ХІХ століття, хімічний аромат тут мав бути просто чудовим. Звичайно, компанія «Pfizer» майже одразу вийшла за межі Брукліну. У 1868 році вони, природно, перенесли свою центральну штаб-квартиру ближче до Волл-стріт — на 81 Мейден Лейн. Тим часом їхнє підприємство в Брукліні виробляло такі продукти, як йод, хлороформ, буру, камфору й навіть морфін. Вони також спеціалізувалися на немедичних продуктах, таких, як винний камінь.
Скотт Х. Подольські у своїй журнальній статті «Антибіотики та соціальна історія контрольованих клінічних випробувань 1950–1970» писав, що протягом майже століття існування, «Pfizer» не займався ринком фармацевтичних препаратів, а зосереджувався на виробництві та переробленні хімічних речовин, таких, як лимонна кислота. До слова «Pfizer» був найбільшим у світі виробником цього засобу до Другої світової війни.
Однак технології бродіння, які використовуються у виробництві лимонної кислоти, зробили «Pfizer» лідером у зусиллях США з масового виробництва пеніциліну під час Другої світової війни, а незабаром «Pfizer» стане одним із найбільших виробників настільки ж не ексклюзивного стрептоміцину та дигідрострептоміцину, продаючи препарати іншим компаніям для розповсюдження.
Penicillin, як відомо, змінив світ. Він значно розширив асортимент «Pfizer» до другої половини XX століття завдяки корпоративним злиттям і розширенню офісів у кількох країнах. Але основна штаб-квартира «Pfizer» продовжувала залишатися на Мангеттені — на 42-й вулиці, через дорогу від знаменитого «Daily News Building».
А в Брукліні компанія залишалася на своєму початковому місці до 2008 року, поки старий завод був остаточно закритий.